Розіслалась далека дорога
В непривітну чужину мені…
Прощавай, моя хатко убога!
Прощавайте, достатки мої!
Я не знаю, коли ще побачу,
Як сьогодні покину я вас.
Та дрібними сльозами заплачу
На чужині за вами не раз.
- Наступний вірш → Дмитро Загул – Розвійтеся з вітром, думки невеселі
- Попередній вірш → Дмитро Загул – Серце одчинене
(Оцінок ще немає)