Світло червоне —
Проїзд заборонено!
Кур’єрський поїзд стоїть, нервується:
«Мені потрібна зелена вулиця,
Щоб я, мов вітер, все гнав і гнав…
Ану, негайно змініть сигнал!»
Світло червоне і слухать не хоче —
В темряву ночі зорить, не мигоче.
«Що за нахабство! Кажу ж — пропусти!
Важних осіб я повинен везти!»
Та не бентежиться світло червоне —
Дивиться в пітьму, як око безсонне.
Поїзд біснується, чмихає, гримає:
«Це ж незаконно мене хтось затримує!
Хоче, щоб влада його покарала?
Я двох міністрів везу й адмірала!»
Поїзд кричить що є сили в свистка,
Світло ж червоне його не пуска.
Слухайте, люди!
Як з темряви ночі
Поїзд війни до нас загуркоче,—
Дружно світіть червоні вогні!
Скажем війні:
— Ні!
