Чуєш — крапочка маленька
Галасує, гарячиться:
“Я — мовляв, — найголовніша,
Після мене світ кінчиться!”
Як розсердилося слово:
“Що це ти взяла до тями?
Та хіба ж ти — крапка й годі,
А не крапка між словами?”
То й стирчить самотньо крапка
На сторінці ні до чого.
Ну, а світ же як? Кінчився?
Ні. Почав з рядка нового.
