Грає на площі оркестр духовий,
Музика ллється, наче прибій;
В тому оркестрі всі інструменти
Слухають палички, що в диригента.
Та ось одна дурна труба
Замість “бу-бу” взяла “ба-ба”,
За нею вслід буркун-тромбон
Узяв не той, що треба тон,
Тут збились флейта і кларнет,
Гобой, фагот і ще й корнет,—
Пішло — хто в ліс, хто по дрова,
Усяк по-своєму співа…
А диригент кричить, свариться:
— Та треба ж паличці кориться!
Лиш тарілки-торохтілки
Не збентежились ніскільки,
Та пузатий барабан
Бухав часом: “Бам-бам-бам!”
