Душа моя в пітьмі – Заграй!
Я арфу ще в спромозі чуть
І пальці ніжні сум нехай
Над вухом шелестом несуть.
Як є надія в серці цім,
Цей звук зчарує знов його,
Як лід в очах – сльозою він
Стече, звільнивши від всього.
Та хай сягне напруга стель
І ноти радості облиш,
Я сліз бажаю, менестрель,
Щоб серце витримало лиш;
Бо переповнив його жаль,
І краяв біль в пітьмі нічній,
І гірше ще болить нехай,
І згине – чи злетить мерщій.
Переклад В. Гречки
