Сини Еллади, час!
Вставайте, рвіть кайдани.
Зве давня слава нас
І предки, гідні шани!
Хор:
Священну знявши зброю,
Вперед, сини, до бою,
За нами хай рікою
Тече ворожа кров.
Турецькі скиньте пута
Тиранів навісних,—
Хай Греція розкута
Зітре на порох їх.
Нехай хоробрі тіні
Героїв і вождів
В нащадках бачать нині
Елладу славних днів.
Грайте, сурми! Годі спати,
Давні лицарі! В боях
Йдімте разом здобувати
Місто на семи горбах!
Спарто, Спарто, із руїни
В гніві правому зведись,
Бери в спільники Афіни,
Об’єднавшись, як колись.
Хай, мов живий, сьогодні
Веде нас у похід
Герой пісень народних —
Могутній Леонід.
Б’ючись за батьківщину
В міжгір’ї Фермопіл,
Він загатив тіснину
Валами перських тіл.
Спинив полки ворожі
Малий його загін,
Хоч сам, на лева схожий,
В крові загинув він.
Священну знявши зброю,
Вперед, сини, до бою,
За нами хай рікою
Тече ворожа кров.
