Незгасний світоч вільного ума,
Свободо! Ясно ти в темниці сяєш,
Бо там у серці ти притулок маєш,
В якому владна тільки ти сама!
Коли синів твоїх німа тюрма
Поглине в морок свій, у вічні тіні,
Їх жертва сили додає країні —
I голос твій дзвенить, немов сурма!
Шільйон! Ти найсвятіша із руїн,
Бо знає кам’яна твоя підлога
Крок Бонівара, що лунав, як дзвін,
Аж поки в камінь врізалась дорога.
Священний слід! Храніть його, бо він
Тиранам кари вимагає в Бога!
Перекладач: Василь Мисик
