Померлих збуджено — чи можу спать?
Світ на тиранів став — чи гнутись можу?
Серпа жде колос — жнив не починать?
..Я не дрімаю — терня в моїм ложі.
Щодень сурма мені дзвенить у вухах,—
І в серці відгомін…
- Наступний вірш → Джордж Байрон – Експромт у відповідь другові
- Попередній вірш → Джордж Байрон – Зірка Почесного легіону
(Оцінок ще немає)