Ей, люляй ми, люляй: Вірш

Ей, люляй ми, люляй,
Сині очка стуляй,
І я би-м стуляла,
Коби-м такі мала.
Ей, люляй ми, люляй,
Сиротенько мала,
Бо твій неньо умер,
Я вдова зостала.
Я вдова зостала,
Мам семеро діти,
Сиротеньки мої,
Як вас виживити.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ей, люляй ми, люляй":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ей, люляй ми, люляй: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.