Ей, повішу я, ей, повішу я: Вірш

Ей, повішу я, ей, повішу я
Колисоньку на вишню,
Ей, вколишу я, ей, вколишу я
Дитиноньку конечно.
А сама піду, а сама піду
Зелене жито жати,
А буйний вітер, а буйний вітер
Дитину колисати.
Вижну пшеницю, зложу в копицю,
Сама піду орати.
Та дай же ми ся, та й пане боже,
Дитини дочекати.
Звезу копоньки до новой шопоньки,
А нивочку виорю,
Ей, буду мати на старі літи
З дитиноньки нідпору.
Ей, зорю ниву, ей, зорю ниву
Від ставу аж до луга,
Для мене поміч, для мене поміч,
Для цісаря послуга.
Горе рибоньці, білій плотоньці,
Як висхне в ставі вода;
Камінь глодати, дитя ховати —
То одная робота.