Ось Лондон, о душа! весь мідний і чугунний,
Де чути у майстернях металевий крок,
І де вітрила мчать у вир бурунний,
Кудись у далечінь, у бурю, без зірок.
Вокзали у диму, де газ, мов сльози, лине
Сріблястою нудьгою в блискавки шляхів,
Де час нудьгує, мов жахні тварини,
Під дзвін Вестмінстерських тужливих дзиґарів.
І чорні доки під чадними ліхтарями,
Мов веретена Парок, мріють в далині;
І потопельники страшні під пелюстками
Квіток багнистих вод, де світяться огні,
І стишена хода, і жести дівок п’яних,
1 всюди алкоголю відблиск золотий.
І раптом смерть, серед юрби, в туманах, —
Ось чорний Лондон, що відбився у душі моїй!
Переклад: Микола Терещенко
