Листки жалів і туги між полів
В моїх долинах сумно опадають;
Листки жалів і снів, мов журний спів,
В моєму серці падають без слів.
Лахміття хмар встилає
Потворне око невидюще,
І клякне на вітру, що виє дужче й дужче.
Старезне сонце невидюще.
— О, листопад в моїй душі! —
Над вербами у сірих болотах
Серед туману пролітає чорний птах,
І довго чути крик похмурий, непривітний
І без кінця одноманітний.
— О, листопад в моїй душі! —
О, листя, що спадає,
Опадає;
І злива ця бурхлива,
І тужний крик одчаю,
Що душу рве мою без краю!
Переклад: Микола Терещенко
