Торкаючись твого чола старечими руками
І граючись твоїм волоссям запашним,
У час, як сон схиливсь над вечером сумним,
Цілую я тебе засмаглими устами.
О, не вернуть навік погаслих днів!
Мій погляд перебрав усе твоє минуле,
І знову відчуваю я, що серце чуле
Мене кохало щиро, без порожніх слів.
І я схиляюсь ніжно на коліна,
Немов тоді, як нареченим став,
І, доторкаючись грудей твоїх, я взнав,
Що, мов думки мої, твоя душа невинна.
Переклад: Микола Терещенко
