Емма Андієвська – Базару проповідник: Вірш

Він роздмухує дзвін, як рукав,
На тілі у нього замість руки ріка
І кілька гаків, щоб тримати маркізи над прилавками.
І баби з тілами повними риб,
Зір — калачики, дивляться згори,
Як він розводить на грудях
Води гармонію.
Що йому, коли руки — ріка.
Він весь базар захова в рукав.
Він світ, як тараню, — виб’є об ногу сіль.
Куди скаргу на нього,
Коли він все і всяк,
І в кожного гуля на весіллі?
В бік ножем його — не бере,
У нього пазуха вище дерев:
Він кожному сват і брат.
Базар вирішує — нехай!
Нехай роздмухує дзвін насадник добра.