Всі ангели і духи всі верховні,
Коли прийшла до горньої господи
Мадонна, всі благої насолоди
I захватів були побожних повні.
“О, що за чар і сяєва сановні! —
Вони казали,— цвіт такої вроди
Вже від віків не зносився в висоти,
Землі лишивши падоли гріховні”.
Вдоволена оселею новою,
Вона найдосконаліших з собою
Порівнює, але глядить часами
Назад; я бачу в погляді чекання
I лину в небеса всіма думками:
“О, не барись!” — звучить її прохання.
Переклад М. Ореста
