Сушу голову над задачкою,
а вона не піддається.
Та ну її!
Кидаю марудну роботу й прошу:
— Боже, поможи! Твоя черга!
Сиджу годину… другу —
витрішки продаю.
Нехай Бог задачку розв’язує!
Чого доброго,
можна досидіти до старості
й не діждатися.
Ану, капосна задачко,
відкрий таємницю!
Ну от, давно б так!
Нарешті!
Вийшла!
То ж бо й воно:
Бог ще ніколи й нікому
не помагав
продавати витрішки!
