Човен вигріває спину
проти сонця і марить,
ніби хвилі й хвиленята
лоскочуть йому боки
і сміються.
- Наступний вірш → Галина Кирпа – Два роки поспіль
- Попередній вірш → Галина Кирпа – Дощ ноги простягнув
Човен вигріває спину
проти сонця і марить,
ніби хвилі й хвиленята
лоскочуть йому боки
і сміються.