На долоні літа —
самі стежечки,
мов сірі вужі,
шарудять у високій траві.
Ой і побігла б я
тими стежечками,
та не хочу
на сірого вужа
наступити.
- Наступний вірш → Галина Кирпа – Грім, що не вмів гриміти
- Попередній вірш → Панас Мирний – Я. В. Жарку
(Оцінок ще немає)