Почалась, було, гостина:
слива сливками вгостила,
яблук яблунька дала,
груша — грушок простягла.
Лиш бурчав старезний пень:
— Ну й морока! Що не день —
хтось приходить гостювать:
і по двоє, і по п’ять.
Йдуть до мене, як до хати, —
чим усіх їх пригощати?!
- Наступний вірш → Галина Кирпа – Усі трудяться
- Попередній вірш → Галина Кирпа – Коли б мені
(Оцінок ще немає)