Літо ходить від зим далеко,
від дощів, від квіток і трав,
щоб останній сумний лелека
теплих спогадів назбирав.
Щоб пішов за тим літом босим
по квітки, по дощі й громи
та й приніс до бабусі Осені
гарні спогади для зими.
- Наступний вірш → Галина Кирпа – Стежинко, поведи
- Попередній вірш → Галина Кирпа – Плело віночок літо
(Оцінок ще немає)