— Алло? Це Літо?
— Ні, — кажуть мені у слухавку.
— Літо вийшло надвір.
— А коли буде вдома? —
допитуюсь я.
— Не скоро,
хіба що ввечері.
А що йому передати?
— Нічого, дякую.
А де його можна знайти?
— Біжи на сонячні луки, —
кажуть мені у слухавку, —
воно там цілий день
дає метеликам уроки танців,
пташкам — уроки співу,
а квітів
навчає чепуритися.
- Наступний вірш → Галина Кирпа – Пора року Дощ
- Попередній вірш → Галина Кирпа – Гніздо Вечора
(Оцінок ще немає)