Не спатиму,
зустрічатиму Новий Рік.
Коли він ітиме проз мене,
я торкнуся його бороди
і струшу з неї сніг.
Припрошу його сісти
й зняти шапку.
І поки він сидітиме,
я держатиму його шапку.
Та нараз він обернеться
й рушить до дверей.
Я наздожену його на порозі
й загукаю:
— Пане Новий Роче!
Ви забулися свою шапку!
Він засміється,
а його борода
знов укриється снігом.
І в якомусь іншому будинку
якась інша дівчинка
струшуватиме той сніг,
держатиме ту шапку…
Але я цього вже не побачу,
мені це хіба присниться.
