Із тої хмари наберу дощу,
посію його дрібно між кущів.
Гляди, ще й до городчика впущу —
бо як йому прожити без дощів?!
Хай не дадуть червневі води-чари
поникле листя долу опускать.
Я наберу дощу з отої хмари,
що землю рідну любить напувать.
- Наступний вірш → Галина Кирпа – Стежинко, поведи
- Попередній вірш → Галина Кирпа – Плело віночок літо
(Оцінок ще немає)