Дощі стоять горою.
Туман ляга долиною.
І хмари такі довгі,
як гусячі листи.
А горобець ще зраночку
цвіргоче над калиною:
— А що ти влітку думала?
Оце тепер — цвісти?
- Наступний вірш → Галина Кирпа – Колискова
- Попередній вірш → Галина Кирпа – Осінь
(Оцінок ще немає)