Сидять шпаки і шпаченята,
і дощик цяпає на них.
Вже скоро будуть відлітати,
беруть усіх — старих, малих.
Сидять і дивляться додолу,
де що не крок — лежить горіх.
А їм летіти завтра з дому
о цій негодяній порі!
Летіти довго і питати:
— Чи ми побачимося ще?..
Сидять шпаки і шпаченята,
а дощик робиться дощем.
