Летить струмок з гори в долину й — мимо…
А нагорі — Дніпро й Десна проснулись.
Верба подумала: “Ну от і я щаслива”.
А котики на ній — мов усміхнулись.
А десь через дощі, вітри і зливи
лелека міряє доріженьку знайому
Та й думає: “Ну от і я щасливий.
Вже скоро — Україна. Скоро — дома”.
