Поведи мене, стежинко, до води,
там, де вітер казку каже молодий,
де ряднинки білі й голубі
простеляє хвилечка собі.
Там у повені засвічена хода,
поміж пальцями хлюпочеться вода.
Там і росяно, і верби, і трава,
у ромашки там тендітна голова…
Поведи мени, стежинко, поведи
до щасливої холодної води.
- Наступний вірш → Галина Кирпа – Що котам сниться
- Попередній вірш → Галина Кирпа – Наберу дощу
(Оцінок ще немає)