Несу Їжачкові
горнятко теплого молочка.
Моросить дощик,
а я несу.
— У них уже не світиться,
полягали спати, —
каже старий кіт Мурко.
Та й позіхає —
на мене й на дощик.
А на тепле молочко каже:
— Ня-ав!
- Наступний вірш → Галина Кирпа – Тополя і калина
- Попередній вірш → Галина Кирпа – Хоха
(Оцінок ще немає)