Сидить собі мурашка,
не зводить погляду з роси
й радіє,
що ще є на світі
такі великі люстра.
- Наступний вірш → Галина Кирпа – Вечір
- Попередній вірш → Панас Мирний – Від чого я люблю москаля
Сидить собі мурашка,
не зводить погляду з роси
й радіє,
що ще є на світі
такі великі люстра.