Ішов Крук
через луг,
бачить — холодочок.
— Мо’, спочинеш,
Круче,
тут?
— Ні, — сказав, —
не хочу.
Я ще лап не находив
і не натрудився,
і на білий-білий світ
ще не надивився.
- Наступний вірш → Галина Кирпа – Зайчик і перекотиполе
- Попередній вірш → Галина Кирпа – Крамарі Снігурі
(Оцінок ще немає)