Човни ходили по Десні.
Мене вони катали.
А вітер був такий, як всі:
наздожене… відстане…
А то помалу підштовхне
ті човники рукою:
ти, вітре, не чіпай мене,
пограйся із Десною!
- Наступний вірш → Галина Кирпа – Ключ од веселих снів
- Попередній вірш → Галина Кирпа – Слон мандрує до мами
(Оцінок ще немає)