Колись цвіркуни
були птахами й жили
на яблунях.
Їх звали тоді
Жар-Птицями.
А коли Жар-Птиці
щоліта
летіли у вирій,
то лишали на яблунях
метеликів.
І — уявляєте?! —
тоді метелики
завжди доживали
до своєї
старості!
- Наступний вірш → Галина Кирпа – Велика Зірка і манюня
- Попередній вірш → Галина Кирпа – І це називається літо