Галина Мирослава – Динозаври: Вірш

Ходять лісом динозаври,
Заври, Заври.
Позіхають динозаври,
Заври, заври.

Хвостиками все метуть,
Туть, туть.
Повкладались динозаври,
Заври, заври.

У печері та й на лаврах,
Лаврах, лаврах.
І тепер вони всі сплять,
Сплять, сплять.

А хто вміє рахувать,
Порахує, чи всі сплять.
Раз, два, три, чотири, п’ять,
Динозаврам пора спать.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Галина Мирослава – Динозаври":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Галина Мирослава – Динозаври: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.