Галина Мирослава – Ходять сни: Вірш

Наступає ніч на п’яти,
Треба спатоньки лягати,
Десь завдальшки ходять сни.
Тихше, чують все вони.

А наш місяць вайлуватий
Зорі в ріжки йде збирати,
Хмари похапцем хапає,
Геть від себе відганяє.

Лизнувши краси від нічки,
Слабне в силі довга річка.
Вітрик на човні спливає,
Повіваючи, співає.

Лащиться і сном з ріки
Котиться на береги.
Схлипнувши, бере куняє.
Засинає, засинає.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Галина Мирослава – Ходять сни":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Галина Мирослава – Ходять сни: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.