Галина Мирослава – Колискова: Вірш

Кошенятко просить гаму,
Дряпа маму пазурами.
Смика, турка, тицька носом,
Фурка ненька, глипа скоса.

Утомилась, хоче спати,
Слід її заколисати,
Йди сюди, моя рідненька,
Кицю, сонечко, гарненька.

Пусь-пусь-пусь, і ти йди спатки,
Нетерпляче кошенятко,
Люлі, люліньки, люляй,
Потихеньку засинай.

Притулись бочком до мами,
Обгорнись смачними снами.
Ой люлі, люлі, люлі,
Сплять великі та малі.

Гнотик місяця над нами,
Мишка хрупа сухарями,
Цвіркунець цвірчить цвірчі,
Любо спати уночі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Галина Мирослава – Колискова":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Галина Мирослава – Колискова: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.