На високій дуже скелі
Ніч гойдалась на орелях.
І роздмухувала хмари:
“Розбігайтесь по кошарах.
Якщо спати, то усім.
Вимкніть блискавку і грім.”
Стоячки колінця гнула,
Аж втомилась і заснула.
На високій дуже скелі
Зупинилися орелі.
- Наступний вірш → Галина Мирослава – Рафаїл
- Попередній вірш → Галина Мирослава – Посеред сну
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші