Галина Мирослава – Посеред сну: Вірш

Прокинулось дитятко –
Спить мама, спить татко,
Котик ходить навмання,
Щось шукає вже зрання.

– Отутечки я, – каже маля,
А котик тікає,
Мов сусідський пес,
Що поїв і щез,
А тепер немає.

– Всі ще сплять, мовчать з-під стін.
Я, мов палець, сам один.
І полізло дитинчатко
Поміж маму спати й татка.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Галина Мирослава – Посеред сну":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Галина Мирослава – Посеред сну: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.