Бадьорився за вікном
День, легенький на підйом.
Мартусь, кіт, розлігшись спав,
Хоч і мав чимало справ.
Ніжився у сні думками
Та смачними відчуттями.
Уявляв себе з Сашком.
Мур-амурно ткав хвостом,
Чув тепло хлопчачих рук.
Лапки гнув, немов павук,
А коли розплющив очі,
Виявив — думки пророчі.
Сашко тихо усміхався
І погойдував, як завжди.
П’ять годин Сашка в садку
Сон, як мишку, проковтнув.
