Галина Римар – Дума про козака Мамая: Вірш

Хто скаже нам, та хто ж ми є,
якого роду-племені?
Яким молитися богам
й що предки заповіли нам?

Козак МАМАЙ в строю, ізнов
БОРОНИТЬ землю ПРЕДКІВ ВІЛЬНУ,
його ПІСНІ, і біль, і щем —
КИЄВОРУСЬКА УКРАЇНА,
його слова, його любов —
КИЄВОРУСЬКА УКРАЇНА.

Він — невмирущий січовик,
його нічим не спокусити:
ані облудством, ні вином,
ні злолукавієм москвита.
Ні златом-сріблом, ні вином,
ні злолукавієм москвита.

МАМАЙ-БОЯН степи збудив —
загомоніла ПАМ’ЯТЬ давня,
і ожила вся СИЛА знов
і слава предківська державна.

Загомоніла, ожила,
заговорили гори й доли.
Мамай заграв — позникло зло
і варвар в пекло впав безмовно.

Вмить ожили степи, луги,
і гори, й луки, й полонини,
і заспівали солов’ї
щасливій неньці Україні,
і заспівали солов’ї
моїй рідненькій Україні.

Мамай заграв — і оживив
край ВОЛІ, СВІТЛА і достатку —
так небагато треба нам
для радості, добра й порядку.

Мамая струни будять всіх
черствих, байдужих, нерозумних.
Це — наша предківська земля,
про неї дбаймо щиродумно.

Я — українець. І пишаюсь цим.
Такі слова не можна забувати.
Усе для тебе, рідна, у житті,
моя єдина Україна-мати.

На всі світи, на землі всі
КОЗАЦЬКА слава засіяла —
усі діла наші й пісні —
щоб наша ДОЛЯ процвітала,
усі діла наші й пісні,
аби Вітчизна розквітала.

Край ВОЛІ, СВІТЛА І ДОБРА,
садів, степів, талантів щедрих —
моя любов, моя краса —
прапращурів земля стражденна.
Моя земля, моя свята,
прапращурів земля священна.

На звук струни збудився Рід —
курганів СИЛА засіяла.
І РОЗЦВІЛА, І ОЖИЛА
КИЄВОРУСЬКА УКРАЇНА,
і розцвіла, і ожила
моя Вкраїнськая держава!

Князь Володимир охрестив
всю Русь й Повчання нам залишив,
онук княгині Ольги він,
послухаймо його у тиші.

Завжди лишайтеся людьми,
обіцяне тримайте слово.
Все помірковано робіть,
давайте добрий лад усьому.

Навчайтесь мудрості самі,
і діток доброму навчайте,
а на світанні славте день
і в Господа добра благайте.

Щоб душу чисту завжди мати,
живіть із честю, не лукавте,
хто слабший — тим допоможіть,
про вдів, сиріт не забувайте.

Сади, рости, плекай, твори,
оберігай від зла і душу, і країну,
про рідну землю, як про матір, дбай, —
вона одна, як і матуся рідна.

Зростай духовно, не лукав,
стань поміркованим і мудрим,
в ділах достойний предків будь —
і буде все в країні добре!

І оживуть, і зацвітуть
степи, і луки, і долини.
Ти просто стань і просто будь
хорошою донькою й сином.

Козак МАМАЙ в строю, ізнов
БОРОНИТЬ землю ПРЕДКІВ ВІЛЬНУ,
його ПІСНІ, і біль, і щем —
КИЄВОРУСЬКА УКРАЇНА,
його слова, його любов –
КИЄВОРУСЬКА УКРАЇНА.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Галина Римар – Дума про козака Мамая":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Галина Римар – Дума про козака Мамая: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.