Галина Римар – Мамині вишиванки: Вірш

Вишивала матінка сонечка
на сорочках синочкам, донечкам,
щоб сіяло сонечко у душі,
щоб зростали світлими дітоньки.

Вишивала ненечка жолудят
ще й міцні листочки дубовії.
Щоби сильні духом росли сини,
стійкими і мужніми, як дуби!

Донечкам дрібнила калинки цвіт,
щоби щастя мав їхній славний рід,
щоб родились донечки і сини,
щоби захищав цвіт всіх від біди.

Ой калинонька, ой ряснесенька
розростається, молодесенька!
Цвіт і ягідки – діткам на добро.
Всі плоди душі – світу на тепло.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Галина Римар – Мамині вишиванки":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Галина Римар – Мамині вишиванки: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.