Фрагмент
3 Прикарпаття на Поділля
Шлях проліг крізь моє серце.
А стоїть над шляхом жито —
Злотокосеє дівча.
А на тій дзвінкій дорозі
Скрізь до брата брат озветься.
…З Прикарпаття до Поділля
Йдем у гості до Збруча.
У Гусятині-містечку
Сходить ранок з-поза річки.
З-поза річка хмельничани —
«Добрий день!» — вітають нас.
І тобі також «Добридень»,
Дорога моє сестричко, —
Уклоняюся збручанці.
Добре жниво й добрий час!
Я тебе уперше бачу,
Ані імені не знаю,
Та мені ти наче рідна.
Мила жінко з-за Збруча.
Бо з одної ми родини,
Із єдиного ми краю
І єдина Батьківщина
Нам відбилася в очах.
По мосту іду лункому
Над блакиттю-течією,
Що тепер не розділяє,
А єднає на віки…
Тільки згадка промайнула
Понад радістю моєю:
Скільки раз цю річку в мріях
Перейшла колись батьки!..
