Ганна Чубач – Цей добрий світ: Вірш

Цей добрий світ у житньому колоссі,
Ніщо його не зможе погасить:
Шовкові трави — то моє волосся,
Моїм словам — на вітрі голосить.
Роса на квітці — то моя сльозина.
А темна нічка — то моя печаль.
Високе небо — не бездонність синя;
То сині очі вихлюпали жаль
За добрим світом
В житньому колоссі…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ганна Чубач – Цей добрий світ":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ганна Чубач – Цей добрий світ: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.