Ганна Костів-Гуска – Вілія: Вірш

Річку Вілію, наче стрічечку,
Кинув хтось між зелених трав.
Хто й коли цю маленьку річечку
Ніжним іменем так назвав?..
Не забруднена, не засмічена,
Снньо-сріберно протіка…
І на карті ледь-ледь помічена
Ще лиш річечка, не ріка.
Верби піснею нахилилися,
Око радує хвильок гра —
І несе свої води хвилечки
Аж до батечка, до Дністра
Річку Вілію, наче стрічечку,
Кинув хтось між зелених трав.
Хто й коли цю маленьку річечку
Ніжним іменем так назвав?..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 1,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ганна Костів-Гуска – Вілія":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Ганна Костів-Гуска – Вілія: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.