Ти чарівна, пані осінь
Загадковістю стежок.
Я по листях піду босим
У жовтіючий гайок.
Шелестить пухнаста ковдра,
Дістає аж до колін.
Зараз сонце, а негода
Хай чекає лютих зим.
Дні останні, коли груди
Твій вдихають аромат.
Дощ і вітер потім буде —
У суворий листопад.
Це пора найкраща року,
Де яскраві кольори
Відганяють з кожним кроком
Настрій легкої жури.
