Генріх Гейне: Вірші

Генріх Гейне – німецький поет-романтик світового рівня, проте у його доробку є й прозові твори, і політична сатира.

Натхнення для творчості автор черпав з власних почуттів до кузини, творчості Франческо Петрарки й народних пісень. Якщо Петрарка використовував у своїх поезіях римську міфологію, то Гейне вплітає у сюжети персонажів німецької міфології.

Ліричний герой Генріха Гейне самотній, закоханий, і його любов подекуди набуває форми руйнівного шаленства. Проте є очевидними відмінності у настроях ліричного героя в різних циклах – від бурхливих пристрастей він переходить до трепетної ностальгії.

Поезія Генріха Гейне різна за формою – зустрічаються сонети, балади, вірші нестандартних для тогочасної німецької літератури форм. Деякі вірші завдяки їхній милозвучності і популярності були покладені на музику і стали відомими піснями.

Ефектні пейзажні замальовки насправді є нерідко різновидом інтимної лірики.

У творах Генріх Гейне зазвичай використовує персоніфікацію, порівняння, повтори. Природа виступає не просто тлом, а способом передати внутрішній стан ліричного героя.