Була холодна північ та німа,
А я блукав дібровою з нудьгою;
Прокинулись дерева всі од сна
І жалібно кивали головою.
- Наступний вірш → Генріх Гейне – Бог сну поніс мене у замок
- Попередній вірш → Генріх Гейне – Буря
Була холодна північ та німа,
А я блукав дібровою з нудьгою;
Прокинулись дерева всі од сна
І жалібно кивали головою.