Вірші класиків > Генріх Гейне: Вірші > Генріх Гейне – Цілуй, а не клянись мені

Генріх Гейне – Цілуй, а не клянись мені: Вірш

Цілуй, а не клянись мені!
Не вірю я в слова зрадні!
Слова солодкі, – та хотів
Я б поцілунків замість слів:
Я маю їх, то й вірю їм;
А слово?.. слово – порох, дим!

Клянись, клянись, кохана, знов!
На слово вірить я готов!
Схилю голівоньку свою
До тебе – й вірю, що в раю.
Я вірю, мила, вірю знов,
Що більш ніж вічна ся любов!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Генріх Гейне
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Генріх Гейне – Цілуй, а не клянись мені":

Читати схожі вірші:

  1. Генріх Гейне – Щоночі у сні бачу, мила, тебе
  2. Генріх Гейне – Чого так поблідли ті рожі ясні
  3. Генріх Гейне – Якось був я в чулім настрою
  4. Генріх Гейне – Як я з милою розставсь
  5. Генріх Гейне – Чому троянди немов неживі
Залишити відповідь

Читати вірш поета Генріх Гейне – Цілуй, а не клянись мені: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.