Цілувати ручки, і бриля скидати,
I згинать коліна, і чолом давати, —
Це, дитятко, тільки марне малпування,
Як нема до того в серці почування.
- Наступний вірш → Генріх Гейне – Діана
- Попередній вірш → Генріх Гейне – До Георга Гервега
(Оцінок ще немає)