Хоч і не любиш ти мене,
Не впав я в безнадію.
В лице твоє дивлюсь ясне
I, мов король, радію.
Уста щебечуть медяні
Про ненависть невпинно.
Дозволь їх цілувать мені —
I втішусь я, дитино.
Перекладач: Дмитро Павличко
- Наступний вірш → Генріх Гейне – Хотів би я в слово єдине
- Попередній вірш → Генріх Гейне – Цілуй, а не клянись мені
(Оцінок ще немає)