Генріх Гейне – Ліричні інтермецо: Вірш

1

Ранок сяючий літній
У саду зустрічаю.
Розмовляють, шепочуть квіти.
Тільки я безмовно блукаю.

А квіти шепочуть. Їх можна почуть.
І дивляться співчутливо:
“Сестрою нам ніжною будь,
Сумна, печальна людино!”

2

Дихає літо спекотне
На щоках гарячих твоїх.
Сховала зима холодна
Серце твоє у сніг.

Все буде в тобі навпаки,
Моє кохання!
Зима торкнеться щоки.
А в серці літо настане.

Перекладач: Алла Зіневич

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Генріх Гейне – Ліричні інтермецо":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Генріх Гейне – Ліричні інтермецо: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.